Куничники — це злакові культури, які широко розповсюджені у світі, тільки в Європі нараховується близько 20 видів куничників. Вони невибагливі й морозостійкі,томі розповсюджені навіть у зоні полярного кола, де є одним з важливих компонентів харчування тварин. У Європі ця рослина є суто декоративною, адже як для сільського господарства, так і для дикої живності в цій зоні росте чимало більш делікатних злакових.
Назвою куничник зобов’язаний колоску специфічної форми та структури. Колосок пухнастий та шовковистий, він виглядає дуже ефектно з моменту появи й протягом всієї осені й навіть зими.
Листочки видовжені, колір може відрізнятися. На листочках можуть бути нанесені смуги різних кольорів — білого, рожевого тощо. Сама поверхня листочка може бути різних відтінків зеленого, болотного кольору, бордова.
Колосок у формі віничка теж може мати оригінальні кольорові рішення, існують сорти з зеленими, жовто-зеленими, бузковими колосками. А от восени вони висихають і набувають жовто-коричневих відтінків.
Наземна частина висока — колоски можуть досягати півтора метри у висоту, хоч існує й чимало компактніших культурних та дикорослих сортів цієї культури.
Дикі різновиди куничників мають повзуче кореневище й здатні показати себе агресорами. Вони утворюють на захопленій території щільну дернину. Культурні сорти й гібриди мають значно менше агресії.
Розмножується куничник насінням та діленням куща. Втім, висів насіння не завжди є раціональним, адже воно потребує спеціальної обробки — стратифікації, і має не надто добру схожість.
Куничник має цупке й жорстке стебло, завдяки чому кущі цієї культури витримують сильні вітри й не ламаються під час снігопадів, тож навіть взимку сухі куничники виглядають стильно та естетично. Рослина вважається одним з сухоцвітів — її колоски здатні тримати форму протягом всієї зими, тож використовуються для сухих букетів.
Цей злак є холодоростучим. Вегетаційний період починається, як тільки температура стає плюсовою — і завершується, коли термометр показує +25°С. відновлює ріст і розвиток куничник восени.
Не потребує поживного ґрунту, боїться перезволоження, сонцелюбний.
Переваги куничника:
Злак знайшов своє місце у ландшафтному дизайні. Сучасні сади мають тенденцію до використання злакових культур і куничник застосовується як один з різновидів фонових культур.
Для висадки обирається сонячне місце, у ґрунт, якщо він не є легким і пухким, варто додати піску й дренажний шар у яму. У групових висадках відстань між кущами куничника має бути не менше 60-80 см.
Полив має бути помірним, а після вкорінення полив можна обмежити, щоб рослини набули більш яскравого пістрявого кольору. Поливають ці злакові тільки в період тривалої посухи.
Ранньою весною куничник Овердам треба зрізати на висоті 10-15 см над землею.
Кожного року потрібно підживлювати куничник Овердам двічі-тричі комплексними мінеральними добривами.
Ідеальна фонова культура. Прекрасно компонується з рудбекією, багаторічними айстрами, лілійниками, геранню, шавлією, ехінацеєю, монардою та іншими квітучими багаторічниками. Можливе використання з багаторічними трав’янистими рослинами — хостою, кострицею, декоративним молочаєм.
Може використовуватися біля водойм, алей, у якості солітера на газоні.
"Клуб Рослин"пропонує широкий асортимент сортів куничника у контейнерах. Це дає можливість безпечного та акуратного транспортування розсади, тож висадка на постійне місце вирощування здійснюється не лише навесні й восени, але й влітку.
Доставка по всій території України. Приємні ціни.