- Рід: Груша
- Вид: домашня
- Клас якості: 150*150
- Контейнер: C50
- Тип формовки: 2*U-форма
- Форма: U-форма
- Колір рослини: темно-зелений
- Колір квітки: білий
- Габітус: дерево
- Плодова: плодовий
- Призначення: солітерна висадка
- Вимоги до грунту: поживний
- Вологолюбність: вологолюбна
- Світлолюбність: напівтінь
- Кліматична зона: 6
- Стійкість до забруднення: стійке
- Річний приріст: 25
- Листопадність: листопадна
Груша домашня (Pyrus x communis), вона ж Західноєвропейська груша — культура, що походить, найімовірніше, з Азії або Кавказького регіону. Втім, значно більшу популярність вона здобула у Європі, а перші письмові свідчення про вирощування груші в Європі залишив близько 1000 років тому Гомер.
Якщо в Азії плоди груші мусили конкурувати з великою кількістю більш солодких фруктів та ягід, то в умовах Європи конкуренція суттєво знизилася, оскільки в цих кліматичних умовах далеко не всі теплолюбні рослини були спроможні рости та давати врожай. На сьогодні грушу вирощують на американському континенті, в Африці, Австралії, Новій Зеландії.
Груша Домашня стала основою для виведення селекціонерами більшості сортів груш, які вирощуються у промислових масштабах.
Перші культурні сорти груші давали помірно солодкі та тверді плоди, які використовували головним чином для приготування різноманітних страв. Проте починаючи з XVIII століття селекціонери зробили неабиякий прорив у питання створення нових сортів і вивели велику кількість груш, які мають більш солодкі та м’які плоди. Ці сорти здобули прихильність людей, що люблять вживати груші сирими.
Груша здатна розмножуватися насінням, проте більш перспективним способом одержати грушу потрібного сорту вважається розмноження живцями та щепленням.
Ознаки сорту
- Груша Домашня, якщо її крону не формувати жорсткими методами, рослина виросте в деревину до 20 і навіть 30 метрів заввишки. Форма крони пірамідальна, гілки розгалужені.
- Корінь стрижневий, досягає 6-8 метрів у глибину.
- Скелетні гілки вкриті сірою гладенькою корою, тріщини можуть бути хіба що на корі стовбура чи дуже старих гілок. На гілках чимало бруньок, які виступають над поверхнею кори.
- Листя яскраво-зелене, яйцеподібне, з невеликим загостреним кінчиком та дрібними зубчиками по краю. Розмір листя від 2 до 12 см. Восени листя набуває жовтого та бронзового кольорів і поступово опадає.
- Квіти з 5 білими (іноді з легким кремовим чи рожевим відтінком) пелюстками зібрані в суцвіття. Вони вирізняються червоними тичинками. Рослина цвіте у період, коли на гілках ще немає листя, це спрощує процес запилення. Зазвичай період цвітіння припадає, в залежності від погодних умов, на квітень-травень.
- Плодоносити груша починає на 4-5 рік вирощування на новому місці.
- Культура сонцелюбна, проте може рости й у напівтіні. Віддає перевагу ґрунтам супіщаним та суглинковим, слід уникати висадки у ґрунти з високим показником кислотності. На відміну від більшості фруктових дерев, груша прекрасно почувається у глинистій землі.
Сорт вразливий до таких факторів:
- Молоде листя може отримати опіки від яскравого сонячного світла навесні;
- Груша може постраждати від грибкових захворювань — парші, раку, плямистості листя, плодової гнилі, борошнистої роси;
- Збитків можуть завдати й комахи-шкідники, зокрема попелиці, яблунева плодожерка, різні види квіткоїдів, кліщі, плодова міль тощо.
Посадка та догляд
- Обирайте для висадки сонячну ділянку чи напівтінь.
- Пересаджувати грушу варто в період спокою — до початку сокоруху чи восени наприкінці вересня, що вважається оптимальним часом для посадки груш.
- Уникайте висадки на ділянках, де ґрунтові води залягають високо, оскільки коріння швидко досягне водоносного горизонту й груша захворіє.
- У ґрунт для посадки слід додати 2 відра перегною чи компосту, 100 грамів хлористого калію, а якщо земля не залужена, варто додати у грунтосуміш 1,5 кг вапна.
- Після посадки варто ущільнити землю. Коренева шийка має виступати над ґрунтом приблизно на 5 см.
- Якщо посадка весняна, грушу потрібно активно поливати протягом всього літа.
- Дорослу грушу слід поливати 4-5 разів на сезон, на кожен квадратний метр пристовбурного кола треба вилити не менше 2 відер води.
- Молоді дерева на зиму слід захищати від гризунів, особливо якщо дерево росте у промислових садах за межами населеного пункту.
- Щовесни грушу треба розчищати, прибираючи сухі та хворі гілки, а також обробляти інсектицидами й фунгіцидами до початку цвітіння.
- Груша схильна до загущення крони, тому розчищенні крони може знадобитися повторити влітку та восени.
Підживлення:
- Ранньої весни слід обприскати дерева по голому стволу сечовиною;
- У липні — внести азотні добрива (позакореневе підживлення);
- На початку серпня — фосфорні та калійні добрива;
- Восени у ґрунти вносять розчин суперфосфату, деревний попіл.
Використання у ландшафтному дизайні
Грушу домашню зазвичай вирощують у садку, хоча відомі й випадки вирощування груші в парку.
Переваги купівлі посадкового матеріалу в інтернет-магазині Клуб Рослин
"Клуб рослин" — це можливість придбати прекрасний посадковий матеріал груш у контейнерах. Такий спосіб вирощування розсади дозволяє транспортувати саджанці на великі відстані, не травмуючи коріння. Приживлюваність на новому місці майже 100-відсоткова.
Доставка поштовими службами по всій території України. Адекватні ціни.