Вишуканою зовнішністю можуть похизуватися не тільки квітучі культури, але й злакові. І однією з таких культур є костриця. Це родичка звичного для України тонконога, проте на додаток до особливої форми тендітного колоска у костриці ще й тонкі незвичайні травинки.
Костриця у культурному й дикому вигляді зустрічається у Європі та Азії. Травинки можуть мати різну висоту — від 10-15 см до 60 см. Здебільшого костриця росте купинами, проте деякі сорти можуть розростатися й утворювати галявини.
Ниткоподібна форма листя у комбінації з цупкою фактурою й особливою палітрою кольорів приваблюють погляди. Можна знайти костриці зелені, темно-зелені, з блакитним відтінком, сизі зі сталевим відливом. Нерідко на травинках присутній легкий наліт, що робить колір світлим та матовим.
Квітує костриця незвичайними делікатними колосками. Колір колосків може бути зеленим, жовто-зеленим, бронзово-фіолетовим. Період цвітіння відрізняється у залежності від сорту. Є костриці, які квітують наприкінці весни чи на початку лата, а є ї такі, які викидають колоски під осінь.
Розмножується культура поділом купин та насінням, проте поділ купин вважається значно раціональнішим методом, адже дозволяє у перший же рік вирощування на новому місці одержати декоративний ефект.
Слід зазначити, що поділ купин є обов’язковою процедурою. Раз на кілька років рослини потрібно таким чином омолоджувати й пересаджувати на нове місце вирощування.
Єдине, що загрожує костриці — перезволоження. Якщо це станеться, рослину можуть вразити грибкові захворювання.
Культура може рости у тіні, проте її листя стане бляклим і невиразним. Тож для посадки потрібно обирати сонячне місце чи хоча б напівтінь.
Існує можливість вирощування костриці не тільки у відкритому ґрунті, але й у горщиках та контейнерах.
Переваги костриці:
Костриця сиза представлена кількома сортами, які відрізняються головним чином розміром купини. Та всіх їх об’єднує незвичайний, сіро-сталевий з блакитним відливом колір травинок.
Росте ця костриця купинами, висота яких коливається від 30 до 60 см. Форма купина наближається до ідеальної напівсфери.
Колоски-волоті з’являються у червні. Спочатку вони сіро-зелені, потім набувають жовто-коричневих відтінків.
Костриця сиза походить з дикорослих сортів, які росли у Середземномор’ї. Тож попри всю роботу селекціонерів саме ця лінійка сортів є менш морозостійкою, ніж решта, проте її морозостійкості цілком достатньо для українських зим. Рослина не потребує укриття і нерідко при цьому зимує, не втрачаючи травинок.
Сорти невибагливі, посухостійкі. Купини потребують поділу й пересадки раз на 4 роки, без цієї процедури вони почнуть відмирати зсередини.
Для посадки слід обрати сонячне місце. Грунт має бути супіщаним, можна з великою кількістю каміння. Гарний дренаж — запорука успішного розвитку костриці сизої.
Після посадки костриця потребує мінімального догляду:
Можливе застосування у рокаріях, на альпійських гірках, міксбордах, бордюрних висадках.
Прекрасний варіант для вирощування у контейнерах та вазонах. Таке озеленення часто застосовують на терасах та літніх майданчиках.
Гарно поєднується з багаторічними квітами, хостами, хвойними культурами, злаками.
"Клуб Рослин" дає можливість придбати посадковий матеріал костриці різних сортів у контейнерах. Таке рішення дає можливість транспортувати рослини на далекі відстані без жодної шкоди.
Розумні ціни, широкий асортимент сортів, доставка по всій Україні.